29/05/2026
Є люди, яких важко назвати просто колегами чи працівниками. Вони стають частиною щоденного життя, частиною спогадів, настрою, самої душі місця, де працюють. Саме таким був наш Петро — людина, яка була з нами від перших днів, перших труднощів і перших перемог.
Важко повірити, що його більше немає поруч. Що більше не пролунає його голос, не буде щирої усмішки чи доброго слова. Він умів бути справжнім — щирим, людяним, світлим.
Умів підтримати тоді, коли важко, розрадити, пожартувати й зробити навіть звичайний день теплішим.
Для багатьох із нас він став рідною людиною. Не лише працівником — другом, опорою, частиною родини, яку ми разом створювали роками.
Біль цієї втрати неможливо передати словами. У серці залишаються тільки спогади — живі, теплі й безцінні. І вдячність за те, що він був у нашому житті.
Щиро співчуваємо рідним і близьким. Сумуємо...
Світла, добра і вічна памʼять...
