27/04/2018
Переваги мікродобрив
Мікродобрива – це добрива, до складу яких входять такі мікроелементи, як цинк, бор, молібден, залізо, мідь, кремній, марганець, кобальт та інші в хелатній формі. Не секрет, що мікроелементи присутні і в органічних добривах, і в мінеральних, однак там вони перебувають в іншій формі, яка набагато гірше засвоюється рослинами. Усі мікродобрива класифікуються на види, які поділяються в залежності від головного елемента, що міститься в них (того, якого більше).
Мікроелементи входять до складу ферментативних систем, покращують обмін речовин, сприяють нормальному перебігу фізіологічних та біохімічних процесів, впливають на процес фотосинтезу. Під дією мікроелементів зростає стійкість рослин до хвороб, несприятливих умов навколишнього середовища, покращується засвоєння макроелементів з ґрунту та добрив.
Нестача мікроелементів зумовлює порушення фізіологічних процесів організму рослини і, як наслідок, зниження врожаю та погіршення його якості. Недостатня кількість елементів живлення на початкових етапах може не мати візуальних проявів, але це призводить до значного зменшення врожайності культури, оскільки біохімічні процеси пригнічені дефіцитом елемента.
Вносити мікродобрива слід завчасно або ж на перших стадіях прояву нестачі елементів. Оскільки на етапі, коли симптоми дефіциту певних мікроелементів помітні навіть неозброєним оком і дефіцит живлення вже сягнув своєї критичної межі, вже можна говорити про те, що частина врожаю втрачена. Тож якщо дефіцит уже видно, можна зробити вирок: частина врожаю втрачена. Варто проводити аналіз дефіциту мікроелементів та запобігати йому.
Різні культури мають відмінні потреби в певних мікроелементах. Наприклад, зернові культури найбільше потребують міді та марганцю, кукурудза – цинку, буряки цукрові – бору, соняшник добре реагує на внесення бору і міді, ріпак – на бор і марганець. Тому співвідношення мікроелементів повинне бути збалансованим відповідно до потреб культури з урахуванням особливостей вмісту доступних форм мікроелементів в ґрунті.
Як ми вже зазначали, мікродобрива сприяють стійкості рослин до захворювань. Зокрема, мікродобрива на основі кремнію можуть стати захистом для рослин. Позакореневі внесення добрив на основі кремнію утворюють між кутикулою та епідермісом листків захисний шар (бар’єр), що ускладнює проникнення спор хвороб у клітини культурних рослин. Також це запобігає розповсюдженню шкідників, адже їм важче проколоти або прокусити рослину. Ці добрива зменшують і сприйнятливість до механічних пошкоджень (вітер, град, зовнішній влив під час агротехнічних робіт), і підвищують посухостійкість та солестійкість рослини.
Отже, переваги мікродобрив очевидні:
- доступна хелатна форма, що краще засвоюється рослинами.
- збільшення врожайності культур та якості продукції.
- підвищення стресостійкості рослин.
- превентивні заходи захисту від захворювань та дії зовнішніх факторів.