28/02/2025
🥲🥲🥲
Рубрика «Життя на війні»
Війна триває. Вона змінила міста і села, зруйнувала будинки, долі, мрії. Але люди продовжують жити – серед руїн, без світла, без гарантій на завтра. Ми починаємо серію публікацій про тих, хто залишився, хто втратив усе, хто змушений був тікати, але не здався.
Село, якого майже не залишилося
Це фото зроблене влітку 2024 року. Ми приїхали сюди з фондом SCHF Ukraine, щоб зібрати потреби місцевих мешканців і передати їм допомогу. Це село майже зникло: більшість будинків зруйновані або пошкоджені, електрики немає, а територія замінована. Колись тут жило багато людей, тепер залишилося лише близько 15. Вони живуть у тиші, яка несе не спокій, а розпач.
На фото — бабуся, яка відмовилася покидати рідний дім, навіть коли навколо залишилися лише руїни. Вона сидить на ящику від снарядів, немов на лавці біля хати, якої більше немає. Її сукня у квітах — єдиний яскравий спалах серед сірої реальності війни. Вона не скаржиться, не нарікає, просто живе.
Ця публікація — перша у рубриці «Життя на війні». Ми будемо розповідати історії тих, хто вижив, хто евакуювався, хто залишився. Бо за кожним зруйнованим селом — люди, їхній біль і їхня боротьба.
Далі буде.
#ДОПОМАГАЄМО #життянавійні #сіейчеф #війна #життя
